ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ЗМОЖЕТЕ:

дізнатися, що таке досвід; встановити значення досвіду в житті людини; з'ясувати, яку роль у житті людей відіграє взаємонавчання та обмін досвідом.

висловіть свою думку

1. Як ви розумієте зміст слова «досвід»?

2. Яку роль обмін досвідом відіграє в житті людей? Наведіть приклади.

3. Які форми обміну досвідом ви можете назвати?

1. Що таке досвід.

У житті кожної людини трапляються ситуації, для розв’язання яких вона звертається до свого досвіду або досвіду інших людей. Саме він часто підказує шлях вирішення проблеми. Вам, мабуть, доводилося чути вислови «безцінний досвід», «досвід нічим не замінити» тощо. І справді, набутий самою людиною або іншими людьми й переданий їй досвід є надійним помічником у житті. Справді, якби не існувало досвіду поколінь, то людина була б приречена на постійне відкриття того, що знали вони. Власний досвід підказує людині, як вона діяла у схожій ситуації. Небезпідставно в кожного народу існують чимало приказок і прислів’їв, що розкривають користь досвіду для людини.

 словник

досвід — уміння та знання, набуті впродовж життя та діяльності окремої людини або людської спільноти.

ВИКОНУЄМО РАЗОМ

Робота в парах. Об'єднайтеся в пари та в їхньому складі виконайте завдання.

1. Які ознаки досвіду містяться в таких висловлюваннях? 1) «Досвід — учитель, який дуже дорого бере за свої уроки, проте ніхто не навчає краще» (Томас Карлейль, шотландський історик ХІХ ст.). 2) «Кішка, одного разу сівши на гарячу плиту, більше на неї не сяде. Утім, не сяде навіть на холодну» (Марк Твен, американський письменник ХІХ—ХХ ст.). 3) «Життя справді складне, і єдиний у нього підручник — досвід» (Григір Тютюнник, український письменник ХХ ст.). 4) «Досвід — це сума зроблених помилок, а також помилок, які, на жаль, не вдалося зробити» (Франсуаза Саган, французька письменниця ХХ ст.). 5) «Досвід ще ніколи не йшов на користь людині; навчайте її історії скільки завгодно, а вона все одно робитиме ті самі помилки» (Жорж Санд, французька письменниця ХІХ ст.).

2. Які з наведених висловлювань вам сподобалися найбільше? Поясніть, чим саме.

2. Значення досвіду в житті людини.

Можна висунути припущення, що досвід посідає вагоме місце в житті кожної людини. На це звертало увагу чимало відомих осіб із давніх часів. Значення досвіду в житті людини ми пропонуємо вам встановити, колективно опрацювавши наведене завдання.

виконуємо разом

робота в малих групах. Об'єднайтеся в малі групи та в їхньому складі виконайте завдання.

За рекомендованими вчителем/вчителькою додатковими джерелами інформації ознайомтеся з афоризмами, думками, цитатами й приказками про досвід. Обговоріть, як у них визначається значення досвіду в житті людини, і складіть перелік рис, які характеризують це явище. Результати роботи групи представте класу для формування спільної характеристики значення досвіду в житті людини.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Український народ створив багато прислів'їв і приказок про досвід. Ось деякі з них:

Не питай старого, а питай бувалого.

Раз опечешся, другий — остережешся.

Хто багато робив, той багато й знає.

Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.

3. Взаємонавчання та обмін досвідом.

Освіта відіграє важливу роль у житті людини. Завдяки їй людина опановує те, що стане їй у пригоді в майбутньому. Освіта забезпечує необхідними знаннями, уміннями й навичками для того, щоб людина мала можливість реалізувати себе як особистість.

Для успішного розвитку навчального процесу бажано, щоб у ньому працювали дієві механізми взаємонавчання та обміну досвідом. Ви також неодноразово застосовуєте їх під час парної та групової роботи. Завдяки ним ви допомагаєте навчатися одне одному й розвиваєте практичні навички, обмінюючись досвідом.

словник

Взаємонавчання — форма організації навчання в парах змінного складу.

Взаємонавчання створює можливості для того, щоб набувати знання, працюючи колективно та співпрацюючи. Одночасно із цим воно дозволяє розвивати самостійність мислення його учасників та учасниць, мовні

та інші індивідуальні якості учнів та учениць. При цьому, на думку більшості дослідників, якість набутих у процесі взаємонавчання знань, умінь і навичок помітно підвищується.

ЦІКАВІ ФАКТИ

Першим прикладом успішного використання методу взаємонавчання вважають діалоги в «Академії», яка була заснована в 338 р. до н. е. поблизу Афін у Греції мислителем Платоном. Члени Академії об'єднувалися в старшу й молодшу групи (викладачі та учні). На діалогах між ними був побудований процес навчання.

ПЕДАГОГІКА В УКРАЇНІ

Сучасне українське вчительство творчо розвинуло метод взаємонавчання, який у 1918 р. вперше запропонував педагог Олександр Ривін. Він працював, навчаючи підлітків від 11 до 16 років у містечку Корнин Житомирської області. Близько 40 дітей, яких він навчав по черзі, працювали у змінних парах один з одним як учитель і учень. Оскільки в парах були діти різного віку, забезпечувалася безперервна передача знань від учителя (керівника взаємонавчання) до старших учнів (його безпосередніх помічників) і далі до все менш підготовлених учнів та учениць. таку методику навчання О. Ривін застосовував майже до всіх навчальних предметів.

Школа О. Ривіна в Корнині проіснувала десять років. У 2018 р. педагогічна громадськість України провела спеціальний захід, присвячений 100-річчю цього методу взаємонавчання.

У сучасному суспільному житті вагоме місце посідають різноманітні форми обміну досвідом. Завдяки їм успішно відбуваються процеси, пов’язані з обміном

життєвим, професійним та іншими видами досвіду. У засобах масової інформації можна зустріти чимало згадок про ці форми, де досвід характеризується як «шлях до вдосконалення», «засіб професійного зростання», «запорука успішного розвитку», «взаємозбагачення» тощо. Наприклад, «проведена педагогічна нарада стала шляхом до педагогічного зростання вчителів та вчительок», або «медична практика в одній із європейських лікарень є засобом професійного зростання лікарів з України», «запорукою успішного розвитку українського ракетобудування є обмін досвідом з іноземними колегами», «проведені курси українських поліціянтів показали, що обмін досвідом — це завжди взаємозбагачення». Усі ці характеристики об’єднує позитивна оцінка процесів обміну досвідом для тих, між ким вони відбуваються. Тож закликаємо вас також не забувати про користь обміну досвідом для людини.

Спеціалісти різних галузей збираються для навчання та обміну досвідом. такі заходи називають тренінгами, семінарами, конференціями. На фотографії — тренінг для тих, хто викладає англійську мову

ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЯ

Багато чого я навчився у своїх наставників, ще більшого — у своїх товаришів, але найбільше — у своїх учнів.

Талмуд, зведення релігійно-етичних положень юдаїзму

ЗАПИТАННЯ і ЗАВДАННЯ

1. Існує єврейське прислів'я: «Досвід — це те, чим люди називають свої помилки». Поясніть, як ви це розумієте. Розкрийте значення досвіду в житті людини.

2. Давньоримський поет Овідій писав: «Вір досвіду!». Поясніть, як ви розумієте цей заклик і чи згодні з ним.

3. Один із відомих мислителів минулого століття вважає, що «немає жодного життєвого досвіду, який би не мав значення». Напишіть короткий твір-роздум за цим висловлюванням.

4. Робота в парах. Візьміть інтерв'ю в батьків/представни-ків родини на тему «Яку роль відіграє обмін досвідом у вашому житті». Запитання для опитування складіть самостійно.

5. Підготуйте виступ з аргументацією «Взаємонавчання для мене...» (усно).

6. Колективне обговорення. Проведіть дискусію за проблемою «Значення освіти в житті сучасної людини».

Складено за матеріалами «Книги для дівчаток на кожний день» та «Книги для хлопчиків на кожен день», Київ, «Країна мрій», 2005

розвиваємо моральні навички

дитячі заняття — хобі*

Є таке іноземне слово — хобі. Коли в дорослих питають: «Яке у Вас хобі?», то це означає: «Що ви

полюбляєте робити на дозвіллі?». Чимало людей мають пристрасть до колекціонування, а якщо їх розпитати докладніше, то виявиться, що свою колекцію вони почали збирати ще в дитинстві.

Скажімо, хтось подарував якусь річ, а вам захотілося придбати ще щось таке саме. Із часом знайомі, знаючи, що людина збирає те й те, почали дарувати саме це на свята. Так потроху з’явилася ціла колекція.

Чого лишень люди не збирають! Книжки, праски, годинники, самовари, ручки, марки, календарі, листівки, ножиці, коробки з-під сірників, етикетки, бланки, горнятка, ложки та ще багато-багато всього...

Проте не слід забувати, що матеріальні можливості батьків обмежені їхньою зарплатнею. Не треба просити робити дорогі покупки для вашої колекції, якщо це може розорити маму й тата. Повірте, збирати недорогі речі не менш цікаво, адже тут має значення не ціна, а ваше ставлення до цих речей і, безперечно, оригінальність, яку ви виявите під час вибору предмета колекціонування.

Звісно, завжди хочеться збирати те, що подобається, до чого маєте схильність і що вас цікавить. Можливо, вам подобаються м’які іграшки? Еге ж, у вас їх багато. А чи знаєте ви, що це і є колекція?

Проте слід пам’ятати, що для неї, як і для будь-якої колекції, потрібне спеціальне місце. Знайдіть для неї куточок у своїй кімнаті й зробіть полички для іграшок.

Незабаром друзі та близькі, знаючи про ваше захоплення, почнуть дарувати таких звірят. Колекція розростатиметься. Ви, мабуть, бачили телепередачі, де показують дорослих, навіть літніх людей, у яких усі стіни та полиці заповнені експонатами колекції, які вони збирали впродовж багатьох років.

А може, ви страшенно полюбляєте читати і все дозвілля проводите в кріслі з книжкою? Тоді радимо вам збирати книжки. Колекціонування книжок — справді захоплююча та корисна справа, адже література розширює обсяг знань, підвищує культурний рівень людини. Та і взагалі, це ж так цікаво! Людина, яка зібрала велику бібліотеку, мимоволі викликає повагу або навіть заздрість.

Але попереджаємо: якщо захопитеся колекціонуванням книжок і повністю присвятите себе новому хобі, пам’ятайте про навчання у школі, не забувайте вчити уроки.

Якщо ж вас не приваблює таке серйозне заняття, як колекціонування книжок, можна спробувати щось інше, наприклад, збирати ручки. Напевно, ви маєте кілька шкільних ручок, але вони, очевидно, прості й нецікаві. А ви спробуйте купувати якісь оригінальні ручки, наприклад, розмальовані фігурками з мультфільмів або оздоблені головами звірят.

Ви часто просите батьків купити жувальну гумку? Напевно, так. Ви, безперечно, знаєте, що там трапляються різноманітні фантики із зображеннями автомобілів, «зірок» спорту, кіно та естради, улюблених мультиків, звірят тощо. По-перше, цими фантиками цікаво обмінюватися з друзями. По-друге, із фантиків можна зробити мініплакат або обклеїти стіну шафи. По-третє, ці картинки можна збирати в спеціальний альбомчик.

А ще можна спробувати колекціонувати різні брелоки для ключів. Це доволі рідкісне захоплення, і ми певні, ви не матимете багато конкурентів, а гостям буде цікаво переглядати експонати вашого зібрання.

Спробуйте колекціонувати значки: із гербами міст, емблемами виставок і фестивалів, смішними написами,

зображеннями спортсменів тощо. До того ж, демонструючи свою колекцію, ви зможете детально розповісти про найцікавіші екземпляри зібрання. А друзі, знаючи про ваше захоплення, охоче даруватимуть значки.

Що ще можна колекціонувати? Звісно, монети. Але не ті, що з батьківського гаманця, а з магазину, де продають найрізноманітніші предмети старовини й картини, книжки, статуетки, монети тощо. Спершу можна придбати прості монети, не надто рідкісні й недорогі. У спеціальній літературі прочитайте про нумізматику — колекціонування монет. За допомогою цього захоплення ви набудете нових знань, які обов’язково знадобляться в житті.

Надзвичайно цікаво збирати нецке, які прийшли до нас із Японії. Нецке — це фігурки, вирізьблені з кісток. Кожній із них японці надають особливого значення. Про ці значення ви зможете дізнатися з книжок, які продають разом із нецке.

Можна збирати компакт-диски з улюбленою музикою. Якщо вас це цікавить, спробуйте скласти цілісне зібрання за якоюсь певною темою, конкретним жанром тощо, а потім обмінюйтеся з тими людьми, які колекціонують інші стилі та музичні напрями.

Наостанок хочеться відзначити, у чому полягає різниця між колекціонуванням і збиранням. Наприклад, якщо ви колекціонуєте марки, то маєте бути членом клубу філателістів, знати історію кожної марки зі своєї колекції та філателії загалом. Ви купуєте марки не в газетних кіосках і переходах, де можна придбати ксерокопії, а через клуб. Усі справжні колекціонери марок купують чи передплачують журнали та каталоги, у яких ідеться про новинки та події у світі філателістики.

А що робить людина, яка просто збирає марки? Вона купує те, що їй подобається. Їй байдуже, рідкісна ця марка чи ні, аби вона була гарною та яскравою. У такої людини марки, звісно, яскраві, привабливі, але навряд чи вони становлять якусь цінність.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Складіть перелік видів хобі, про які ви дізналися з повідомлення.

2. Які види хобі, на вашу думку, доцільно додати до названих. Поясніть, чому ви вважаєте їх вартими уваги.

Ірина Гармаш «Зірочка Успіху»

(Казка)

Любі діти! Дівчатка та хлопчики!

Багато хто з людей (дорослих і дітей) хочуть досягти в житті успіху. А що ж таке «успіх»? Яка вона, «успішна людина», «успішний учень»? Поміркуємо, послухавши казку.

Я хочу розповісти вам невеличку казку про те, як двом хлопчикам-школярам дісталася Зірочка Успіху. Поверталися вони якось додому зі школи, мали велике завдання — підготуватися до контрольної роботи з математики. Обом їх хотілося отримати відмінні оцінки та бути успішними учнями.

Один із хлопчиків і сказав: «Добре було б зустріти чарівника, щоб отримати чарівну допомогу в здійсненні бажання». Як зненацька перед ними з’явився сивий-сивий дідусь, який промовив здивованим школярам: «Я вже старий. Мені вона вже не потрібна: ось ця Зірочка Успіху. А вам буде корисною. Тримайте її, користуйтеся на добро. Але будьте розумними при цьому, бо важливі як Думки ваші, так і Справи...»

Сказав та й зник. Зраділи хлопці! Тепер вони неодмінно досягнуть успіху. Подивилися хлопці на Зірочку

та й побачили, що вона зліплена з двох частин, на яких щось майже непомітно написано. Та не було в хлопчаків бажання, прагнення роздивлятися ті написи. Поділили вони Зірочку на дві частини (начебто чесно поділили, не посварилися, бо друзями були) та й розбіглися по домівках до контрольної роботи готуватися.

Удома перший із хлопчиків прочитав напис на Зірочці: «Думки». Та й вирішив, що головне тепер — це думати про себе найкраще, бути впевненим у собі, підтримувати себе гарним настроєм та хорошими думками: «Я все зможу, переможу, я найкращий, я дуже розумний».

Однак такі думки відволікли хлопця від роботи. Так що завдання він не виконав і прийшов на уроки без них.

Інший хлопець цілісінький день та вечір працював — задачі розв’язував, але, прийшовши на контрольну роботу, зовсім розгубився, навіть злякався, бо не був упевнений у собі, високої думки про себе не мав. Ніякої віри в те, що зможе виконати завдання.

Вважаю, діти, ви розумієте, що оцінки в обох хлопців були незадовільними. Поверталися друзі додому сумні, несли свої частинки Зірочки.

Та ось знову перед ними з’явився сивий-сивий ді-дусь-чарівник. Посміхнувся він та й сказав горе-шко-лярам: «Тепер ви зрозуміли, що Успіх і в навчанні, і в спорті, і в будь-якій справі та й у дорослому житті (у роботі) складається із двох невід’ємних нероздільних частин? Це добрі, упевнені Думки з гарним настроєм та Дії (тобто справи), націлені на досягнення мети».

Посміхнувся ще раз чарівник та додав: «Знайте, що досягти своєї мети можна, коли не тільки віриш в успіх, у себе, у свої сили, але й підтримуєш це своїми

справами, діями, зусиллями! А ще — щоденною працею та тренуваннями».

Ось, діти, і весь секрет Зірочки Успіху! Гадаю, запам’ятали? Це обов’язково стане в пригоді!

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Чи сподобалася вам казка? Чому?

2. Які помилки зробили хлопчаки?

3. Яка головна ідея (думка) цієї казки?

4. Чи згодні ви з тим, що «на помилках вчаться»? Поясніть свою думку.

5. Що б ви порадили героям цієї казки — хлопчакам-школярам?

6. Як, на вашу думку, слід наступного разу поводитися цим хлопчакам? Як, на вашу думку, можуть скластися події в майбутньому?

7. Назвіть риси характеру, якості, думки та дії, які допомагають вам бути успішними (як у школі, так і поза нею — у спортивних секціях, творчих гуртках тощо).

8. Намалюйте власну «Зірочку Успіху» та поділіться досвідом свого шляху до успіху з однокласниками та однокласницями.

Джозеф Редьярд Кіплінг «Коли...»

Спокійним будь, коли всі шаленіють І за шаленство ще й тебе клянуть.

Коли ніхто тебе не розуміє —

Звіряйсь на себе і спокійним будь; Чекаючи, не виснажись від втоми, Ошуканий, не вдайся до брехні,

Не видавайся янголом нікому І не зважай на вигуки дурні;

Свої думки завжди обстоюй тихо,

В безодню марних мрій не поринай, Готовий будь зустріти Щастя й Лихо — Вони ж близнята, це ти добре знай; Тримайсь, коли твої слова злочинно

Перевертають підлі брехуни,

Коли ж усе, що ти створив, загине — Перепочинь і знову розпочни;

Будь здатен все найкраще, що ти маєш,

На стіл покласти, взятися до гри,

І не шкодуй, коли ти все програєш,—

Докупи сили і думки збери;

Умій примусить Серце, Нерви, М’язи, Позбавлені снаги, тобі служить,

Коли душа згоряє вся одразу, і тільки Воля каже: «Треба жить!»;

У натовпі собою залишайся,

А з королями гідність зберігай,

Ні ворогу, ні другу не піддайся,

Надмірної поваги не шукай;

Нехай секунда кожна у хвилині Тебе веде до вірної мети —

Тоді весь світ до ніг твоїх полине,

Тоді Мужчина ти!

Переклад М. Левіна

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Чи можна вважати наведений вірш висловленою автором своєрідною програмою того, як людина має досягати життєвих цілей? Поясніть свою думку.

2. Назвіть пропозиції щодо дій людини, які сформулював автор вірша.

3. Якими правилами доцільно, на вашу думку, доповнити запропоновані Д. Р. Кіплінгом пропозиції? Обґрунтуйте їхню доцільність.

Василь Сухомлинський «Списав задачу»

Павлик прийшов до школи дуже стурбований. Дома він довго сидів над задачею й не міг розв’язати. Тепер

він прийшов до школи, щоб у когось списати задачу. Бо працювати сам Павлик не любив.

Прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик запитав у неї:

— Зіно, на скільки питань задача?

— На троє, — відповіла Зіна. — А хіба ти не розв’язав?

— Не вийшла... Дай, Зіно, списати...

— Ой, Павлику, чому ж ти сам не хочеш працювати? — запитала Зіна.

Вона дала йому свій зошит.

Павлик почав списувати. Списав одну дію, другу, перейшов до третьої. У третій дії помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, Зіна написала 32.

У своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.

Учителька зібрала зошити для перевірки. Наступного дня вона їх принесла.

— У Павлика — п’ять, — сказала вчителька. — Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, — чотири. Помилку зробила...

Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і схилив голову над партою.

ПОМІРКУЙТЕ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Чого навчає наведене оповідання читачів та читачок?

2. Який досвід отримали герої цього оповідання?

 

Це матеріал з підручника "Етика" 5 клас Гісем, Мартинюк 2022 читати онлайн